Переспів пісні "Прекрасное далеко"
з рубрики / циклу «Перші болючі почуття»
Чую голос з майбуття веселок,
Голос дивний, кришталевий і дзвінкий.
Я навіки залишу чарівне літо,
Де пануєш ти – холодний і тремкий.
Полину в синь далеку,
І зоряні лелеки,
Що п’ють волошки з глеків,
На крилах понесуть
Холодний дзвін бажання,
І першого страждання,
Мов ніжного кохання,
Твою холодну суть.
Я відчую вперше дзвони падолисту
Замість ніжних і полум’яних очей.
Почуття збирав ти тільки як намисто,
Як осінній і замріяний елей.
І блиски очок світла,
Чаруючого літа,
Що сипле в небо квіти,
Без тебе зацвіте.
Хай сльози скроплять трави,
Але лунка заграва,
Твоя тремка забава
Із серцем відійде.
Я впаду на роси чисті і рум’яні
Без страждань сердечних, болю й чистих мук.
І душевне, і лунке фортепіано
Без твоїх буде холодних білих рук.
Ти відійшов вминуле,
Хай роси й не забули,
Хоч досі ще не чули
Твої нові слова.
А я відчула диво
Чарівне і щасливе,
Що світ такий тремтливий
І тут така краса.
