16.10.2011 18:19

-

720

4 | 4

 © Оля Стасюк

Переспів пісні "Прекрасное далеко"

з рубрики / циклу «Перші болючі почуття»

Пробач... Але твої холодні слова більше не торкатимуть мого серця... Я їх проміняла на роси...

Чую голос з майбуття веселок, 

Голос дивний, кришталевий і дзвінкий. 

Я навіки залишу чарівне літо, 

Де пануєш ти – холодний і тремкий. 

Полину в синь далеку, 

І зоряні лелеки, 

Що п’ють волошки з глеків, 

На крилах понесуть 

Холодний дзвін бажання, 

І першого страждання, 

Мов ніжного кохання, 

Твою холодну суть. 

Я відчую вперше дзвони падолисту 

Замість ніжних і полум’яних очей. 

Почуття збирав ти тільки як намисто, 

Як осінній і замріяний елей. 

І блиски очок світла, 

Чаруючого літа, 

Що сипле в небо квіти, 

Без тебе зацвіте. 

Хай сльози скроплять трави, 

Але лунка заграва, 

Твоя тремка забава 

Із серцем відійде. 

Я впаду на роси чисті і рум’яні 

Без страждань сердечних, болю й чистих мук.  

І душевне, і лунке фортепіано 

Без твоїх буде холодних білих рук. 

Ти відійшов вминуле, 

Хай роси й не забули, 

Хоч досі ще не чули 

Твої нові слова. 

А я відчула диво 

Чарівне і щасливе, 

Що світ такий тремтливий  

І тут така краса.