06.11.2011 15:29
-
230
    
  1 | 3  
 © Ксеня Орлик

І все сміялось...

І все сміялось в іскорках яскравих, 

Дощі тремтіли ніби майорці. 

І просто так, напевне для забави, 

Веселкою втішалися в кінці. 


І так було просторо, ніжно, легко, 

І тілом грали молоді вітри, 

Розкинеш руки майже як лелека. 

І ось свобода! 

Хочеш - то лети! 


Заграє пісню у душі трембіта. 

Роздасться гуркіт у душевній млі, 

І легко так людина чи лелека, 

Майне дощами в вимитім вікні. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 07.11.2011 22:19  Тарас Іванів 

Дякую, Галю!

 07.11.2011 22:18  Каранда Галина => Тарас Іванів 

не переймайтеся!

 07.11.2011 22:14  Тарас Іванів 

Причім тут поезія і трембіта??? Ви хоч раз чули її рев!!! А Ви її в душу))))) А за мою поезію??? Ви ще заслужіть, щоб я на Вашу думку увагу звертав!!!!

 07.11.2011 21:18  © ... => Тарас Іванів 

вам не подобається моя поезія,а мені ваша таке буває...

 06.11.2011 16:57  Тарас Іванів 

Трембіта у душі??? Бр-р-р-р-р...

 06.11.2011 16:47  Тетяна Чорновіл => © 

Гарно! Тільки трембіта-лелека трохи збило з пантелику!