І все сміялось...
І все сміялось в іскорках яскравих,
Дощі тремтіли ніби майорці.
І просто так, напевне для забави,
Веселкою втішалися в кінці.
І так було просторо, ніжно, легко,
І тілом грали молоді вітри,
Розкинеш руки майже як лелека.
І ось свобода!
Хочеш - то лети!
Заграє пісню у душі трембіта.
Роздасться гуркіт у душевній млі,
І легко так людина чи лелека,
Майне дощами в вимитім вікні.