22.11.2011 11:58
© Тетяна Чорновіл
Моєму любому
Зізнання
В миті збуджені ласкаві
Ти, мов хмарка мрій, хвилюєш,
У розвихреній уяві
Неземні чуття даруєш!
Пропадаєш – я без тебе
Гаю марно дні безбарвні,
Жду з дощів тебе і з неба
В ночі зоряні безхмарні!
Ти з‘явився – й між журбою
Враз блаженство розлилося,
Невловиме щось з тобою
У єство моє вплелося…
Дріб‘язкові страхи й біди
Розчинились в дивні злети,
Дикі трепетні флюїди
На казкові звуть планети!
В душу ти мою забрався!
Бог і чорт тобі не рад!
Мій жаданий… Де ти взявся,
Ніжний… кави аромат!
