з рубрики / циклу «УКРАЇНО МОЯ»
Минає час, пливе рікою,
Кудись звертає за бугор.
Та пам`ять ця завжди зі мною
Про той страшний голодомор.
Забути все дитячі очі
На фотокартках не дають,
Серденько крають проти ночі
І тінями в думках снують.
Ніяк не можу зрозуміти,
Збагнути те не можу сам:
Що завинили бідні діти
«Червоним» нелюдам – катам?!
Яку загрозу становили?
Яку біду несли Москві?
За що з колиски їх в могили
Поклали «ідоли» живі?
Мені забути ту не в силах,
Картину, з пекла що взялась:
«На цвинтарі дітей Вкраїни
Кадриль танцює Жовтий Князь».
