Я випав в ніч. Притишивши ходу...

з рубрики / циклу «Куди втому стелиш, навіщо?»

Я випав в ніч. Притишивши ходу,

На вибриту галявину завмерлу,

Ніби впливу – на запашну траву,

Лезом покладену стогнати… Дух заперло!

Не руш страхів! – Гнітючий вітру дих,

Серце у такт теліпається з птахом,

Що в сні скричав – десь поміж жердя стих

У світлі місяця – злодюжки мрій за фахом.

Гойдає душу відчайдушна самота.

І обернутись боязко, і просто так стояти.

Мерехтять кронами думки – ця висота

Впирає долю в стовбури, як грати.

Пощербне щастя мізеру життя

Стирає горе в марне потороччя.

Я тут, я є, в цій хвилі – це є я…

Думки свідомість, змії, рвуть на клоччя.

Візьміть участь в обговоренні

31.07.2012 17:58 Оля Стасюк

27.11.2011 19:21 Оля Стасюк => Каранда Галина

А бажано - до кінця)))))))

27.11.2011 19:17 Каранда Галина => Оля Стасюк

до 21 зась!))))))

27.11.2011 19:15 Оля Стасюк

От, добрі люди, знаєте, що сказати....

27.11.2011 19:14 Тетяна Чорновіл => Оля Стасюк

А по нестримному сміху наче ту ніч і випила! :))))

27.11.2011 19:12 Оля Стасюк

27.11.2011 19:12 Оля Стасюк => Каранда Галина

Я про читання))))))))) Прочитати таак спробуйте))))) Я непитуща))))))))

27.11.2011 19:08 Каранда Галина => Оля Стасюк

спробувати випить?)))))

27.11.2011 19:05 Оля Стасюк

Ви теж спробуйте)))))))))

27.11.2011 19:00 Каранда Галина => Оля Стасюк

)))))))))))))))))))))

27.11.2011 18:57 Оля Стасюк

Уявіть собі, спершу прочитала "я випИв ніч". Теж підходить, настрій таак легко стає пояснити)))))))

Уявила... моторошно..