Тарас Іванів
Проліски в грудневім диві –
Ясні свічі з під землі.
Мов гаптовані у свято,
Де між гостей – лиш джмелі.
Африканська Україна,
Лячні нерви протиріч
Нас підкрашують до черні –
Знову виклик віч-на-віч.
Розведемо баобаби,
Сосни вимруть.., і дуби…
Та і ми, напевно, вимрем –
Негри, ж бо, це вже не ми.
29.11.2012 23:40 Ем Скитаній |
 чудовий, цікавий, вірш з підтекстом і звучить сучасно... |
28.07.2012 16:26 Оля Стасюк |
29.11.2011 23:10 © ... |
У нас на сонці сьогодні було 12+ |
29.11.2011 22:48 Каранда Галина => © |
 а у Львові що, проявилися наслідки глобального потепління?) бо в нас холодно! |