ПРОМІННЯМ СОНЕЧКО ЛАСКАВЕ…
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПРИРОДИ»
Ади – велике і палюче – знов зійшов.
Дивак старезний в поміжхмар’ї позіхає…
У сексі з ніччю, певно, запал охолов.»
Т. Іванів «Колись я вирвусь з бурштинового полону»
Промінням сонечко ласкаве
Красуню ніч залоскотало
Й, подавши любій в хмари кави,
У холод неба тихо встало.
Натхненно день новий стрічало,
Палкою щедрістю світилось,
Але… надвечір заскучало
Й до ночі в лоно покотилось.
Багрянці ніжні розливало
Залюблено, сором‘язливо.
Ніч їх жагою укривала
Й зірками плакала щасливо.

Учились смайлики вставляти!.gif)
.gif)

.gif)
.gif)
.gif)
.gif)
.gif)
.gif)

:)))))))) Дякую, Олю!!!!.gif)
.gif)
.gif)
Дякую!!!
Мабуть, негарний портрет!!!.gif)
.gif)
- пані Тетяна в різних іпостасях.gif)
.gif)
...
- це - Оля!)))))))))))))))).gif)
.gif)
.gif)
.gif)
.gif)
.gif)
.gif)
.gif)
.gif)
.gif)
.gif)
.gif)
.gif)
.gif)
.gif)
.gif)
