Збудився? Впадь! – знову засни
У міжзневір’ї ночі.
Ніби й жива істота ти,
Та краще сон, ніж очі,
Що бачать вигнилі мости -
Майбутнього примари,
А перед себе – лиш хвости,
Від божевіль почвари.
Усмішка в шизі і слова:
- “чудово, любий друже”-
Пігулок жменя - є нова
Рослинка… Без напружень.