11.12.2011 16:26
-
207
    
  - | 1  
 © Оля Стасюк

Мгла

Мгла

з рубрики / циклу «Таємнича ніч»

Ах, мгла ночей! 

Твои зарницы 

Развеяли мгновенный дым. 

И солнце движется в ресницах, 

Где луч его не уязвим. 

Мгновенным даром песнопенья 

Душа полна до глубины, 

Где малахиты вышины 

Без памяти в улыбках греют 

Сердца, взаимностью полны. 

Вдруг небеса взметнулись чудом 

Холодных, леденящих снов, 

А ветер ввысь – и был таков, 

Наедине оставив снова 

Сердца в пожаре томных дней, 

Прекрасных взоров и алей, 

Что им не чудно и не ново…. 

Но сердца не было во тьме 

Там моего. 

Увы, не мне 

Стихи писались и сонеты, 

Бросались из цветов букеты… 

И только золотая мгла 

Бросалась в день холодным взором, 

Плащом накрыла реки, горы 

И одинокость, и меня. 

Оля Стасюк интересуется

  • Оля СтасюкМожете оставить хотя бы пару слов о прочитанном?
  • Задонатити
  • Добровільну фінансову допомогу на розвиток проекту у вигляді довільної суми коштів, яка Вас не обтяжує, можна швидко надіслати за вказаним під кнопкою "Задонатити" посиланням

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 12.12.2011 19:58  © ... 

Дякую усім! Одинокость... По-моєму є... Нет видає
на нього картинки.

 11.12.2011 20:34  Каранда Галина => © 

на ці сторінки нашиж взагалі затягти важко! Тарас ніразу не був(((((. ти знаєш, не кожний російськомовний автор може так, як ти, не вивчаючи російську. парадокс!. єдине, я не впевнена в існуванні слова "одинокость". а перше "бросались краще на щось замінити(напр. дарили)

 11.12.2011 19:56  © ... 

Хтось любить темряву?)))))))))