Новорічне страшнувате
з рубрики / циклу «НОВОРІЧНО-РІЗДВЯНЕ»
Збулась ця казка страшнувата
В лісах край світу чи в тайзі…
Стояла в диких хащах хата
На курячій стрункій нозі
Себе у танці зігрівала
Та лапа куряча: туп-туп!
У хаті баба готувала
До свята з мухоморів суп.
Мабуть святковий харч варила
Стара Яга в недобрий час,
Бо спересердя посолила
Дві тисячі дванадцять раз!
А з тридесятого болота,
Як тільки супчик трохи счах,
Припхався враз Кощій-голота
На вечоринку при свічах.
Ковтнувши юшки, аж вдавився,
Зігнувся в чахлих тілесах,
І пересіл враз опинився
На сивих бабиних косах!
Може грибків хоч скуштувати?
Пішли на душу залюбки!!!
Гопак взялися танцювати,
Що аж торохкали кістки!
В ніч тридев‘ятий ліс хилився
Під дику оргію палку.
Зі страху Новий Рік тулився
Десь на трухлявому пеньку.
Кощій втомився на світанку
І на болото хутко зник.
Яга ж засмучена на ґанку
Все згадувала Новий Рік.