Під мерехтіння звабливе гірлянд... — Вірш
© Каранда ГалинаЙ повіримо у світле майбуття З дванадцятим ударом, - вже ось-ось… І щастя всебезмежне відчуття Ігристим через вінця пролилось!
Й повіримо у світле майбуття З дванадцятим ударом, - вже ось-ось… І щастя всебезмежне відчуття Ігристим через вінця пролилось!
Кролі! По норах! Вже Дракон летить! Вод буйних повелитель чорно-синій! В честь Новорічних свят убравшись в іній Лускою осяйною мерехтить!
Крок поряд?.. Чи – політ?.. Крило, чи подих сніжний?.. Хтось ніжиться до літ?.. До шиї?.. – сміх капризний!!!
За віконечком стелиться край, Де зростали й ростуть покоління. З неба добрий Святий Миколай Опускається в миті хваління...
Лишь время все расставит по местам Рассудит, кто был прав, кто виноват. Холодный ветерок по волосам И золотом багряным не согрет нас закат.
Дышит морозно январь, Ломая усталые руки. Лениво смотришь календарь Толь ждешь чего-то, толь от скуки.
Свята закінчились… Ялинка Іще не хоче з хати йти… Нехай постоїть… Трішки гірко… Хоч рік новий – та ж сАма ти…
Діди й баби, й Василі, Гей – цигани, й лікарі – Щедрий, добрий вечір людям!
Щедра, щедра, щедрівочка, Бігла в вечір до місточка. А з місточка та й до хати, В щедрий вечір щедрувати!
Як добре, що до нас прийшла зима, Неначе зійшла з неба чарівниця. Такої, як вона, більше нема. Лише у неї щастя є криниця.
Надіюсь, що цей новий рік запам`ятається, лише як пік удачі, слави, процвітання Хай здійсняться усі бажання!
На узбіччях сторіч Розсипатися пилом історій, Осідати на дно, Все чекаючи кращих часів. Не тебе, ясна річ, Обирає засліплена доля, Хоч то...
Як ми любим святкувати! Не тікай, яскрава мить! Ще раз будем щедрувати, Посівати! – будем жить! Знов по келихах ігристе! Дежавю? – Та що Ви, ні! Ми – на...
Ой, на порталі поміж рядочки Зайду співати вам колядочки! Снігу бажаю ниві й діброві! Будьте красиві! Будьте здорові!
Йшов я вулицею мiста, Наближався Новий Рiк… Раптом, хтось повз мене Швидко, наче блиснув i побiг!
Почався Сiчень снiговий, Цей перший року вартовий. До свят убравши скрiзь ялинки, Листає календар новий.
Що несе нам Новий Рік, Нас цікавить знову: Подарунків цілий міх, Чи ніч загадкову?
Сіє дощ. Немає снігу… Зажурились ненароком? Проженіть з очей відлигу! З новим снігом! З Новим Роком!
Зібрався Богдан за ялинкою в ліс, Без тата, без діда Сашка. У мріях давно він красуню приніс, Хоч ноша була заважка.
Морозом запахло, сніжок пролітає, Здається нарешті зима наступає. Набридли калюжі, тумани, дощі, Останній листок у парку на кущі.
Бавлять, бавлять слова нас З піднебесь обрусом, Вогник впав – зійшов у раз, Став дитям – Ісусом.
Снігами мокрими чарує Зима, на прикрощі завзята, Слабкі передчуття дарує Із оберемком мрій до свята.
Ми прийшли до новорічних свят, Для дорослих любі й для малят! До солодких щічок доторкнись! Разом з чоловічком усміхнись!
І ще сходинка, ще одна Світами пронеслась. Ой ниє в слонів струп горба, У трійці ім’ям – Вась.
Була собі ялинка Чарівна і нова. І сніговик з морквинкой, - Бо це була зима.
Вітаю, друзі, всіх Вас з Новим роком! Бажаю щиро радості й добра! Твердим до перемог прямуйте кроком. Злетить проблем назавжди мішура.
Нарешті – сніг! Нехай і грузнуть ноги, І хвірточка замерзла, - не відкрию, По колії маршрутки ледь повзуть… Але – вже сніг! Хай замело дороги, І ліпить в...
Бавлюсь я, стрімкі нас бавлять З Миколая дні всіх свят. В них, чарівних, Бога славлять Від велика до малят.
У рік незабутній Співаю пісеньки, Читаю гуморески - Цей рік напевне мій!
Шум і гам здригнули ліс, То Мороз, Червоний Ніс, На санчатах з бубонцями Їде сніжними стежками.