Приборкання вогню

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»

– Девіз – горіти! Не коптіти!

Все попелити! Навпрошки!

– Ой, ні… Не вдасться охопити

Ці полум‘яні язики.

– Ти хто? Вода?!! Терпіть не стану!

Йди геть, бо грізно спалахну!

– А я хмаринкою туману

Твій пломінь ніжно пригорну.

– Ще маю силу я добрячу!

Не притуляйся, бо спалю!

– Зажди… Жагу твою гарячу

Мрійливим трепетом заллю.

Вода кипіла… Гарячилась…

Помалу гнів вогню спадав.

Вона струмочками сочилась,

А він грайливо воркотав.

Торкався ніжно її тіла,

Впекти боявся, Боже збав.

Вода в серпанках шепотіла:

– Ну все, мій любчик… Ти пропав…

Візьміть участь в обговоренні

07.01.2015 18:11 Анна Ольтенберг => ©

Неймовірно гарно! Ідея дуже схожа на мою "Силу почуттів", але мені, звісно, ще далеко!)

08.01.2012 13:48 © ... => Микола Чат

Дякую за коментар!!! Якщо вже такий холостяк, як Ви, зацінив, значить вірш дійсно удався! :))))))))))))) Приємно!

07.01.2012 23:46 Микола Чат => ©

Життєво!!! Зразу ігноруєте наші страждання, а потім осинового підбора у серце і все - пропав холостяк!:))) Але ж які то солодкі муки!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

07.01.2012 22:54 © ... => Каранда Галина

Почитаємо! :))

а я теж майже про вогонь написала... трохи в іншому ракурсі, правда... ось сьогодні вночі виставлю...

07.01.2012 19:57 Оля Стасюк

Отак з ними треба!!!!!!!!!

Дякую за чудові відгуки!!! І вас з Різдвом Святим!!!

07.01.2012 15:38 Тетяна Белімова

{#}

Неперевершена поезія! Побудована на протиставленнях не лише на рівні образності й змісту, а на "життєвому" рівні. Як часто таке трапляється, що кипучий вогонь здається неспішному плинові води, що знай робить свою справу! Вітаю із Різдвом! Христос родився!

07.01.2012 15:04 Тарас Іванів

Оце еро вищого гатунку!!! АБАЛДЄТЬ!!!)))



+++ +++ Зберегти, як скаргу

Візьміть участь в обговоренні

Виберіть розділ