Читав - хотілось стрибнути в кострище і, притуливши до грудей своїх Вашу стражденну ДУШУ, вигоріти до тла!!! Наша страта - звільнення від сморідних оков осуду перед рандеву з Творцем! Браво!!!
08.01.2012 19:35 Оля Стасюк
Важко...
08.01.2012 18:49 Каранда Галина => Ігор Рубцов
а якщо в історію не поринати, то зрозуміло одне: люди завжди шукали хліба, видовищ і цапа відбувайла за всі свої невдачі...і зараз шукають, і завтра шукатимуть, на кого псів натравити, а кого камінням закидати...
08.01.2012 18:38 Ігор Рубцов
Якщо поринути у історію, то звідти випливає наступне: церква, тобто верхівка її у середньовічча настільки віддалилася від біблійного вчення, що не тільки вона, але й прості люди, яким заборонено було читати Біблію, вважали за благочестя палити на вогнищах всіх, хто мав вільну думку, яка не співпадала з ученням папства. А згадаймо Джордано Бруна, а Галілея. Там же нічого відьомського не було. Хибна думка, що ніби-то, кого неможливо врятувати від пекла словом і настановою, очищуються шляхом спалювання - не витримує найпростішого аналізу у світлі Слова Божого, але вона була насаджувана силою. А заляканим народом легко керувати. Натомість, кардинали, легати, прелати і інші купалися в розпусті і розкошах, а народові продавали індульгенції. Знаєте, все це наслідки невігластва. Коли спалювали Яна Гуса, він з жалем подивився на стару, яка принесла в`язанку дрівець, на очищення його душі. "Свята наївність!.." - тільки й зумів він сказати. Він-то розумів, що вигадка про очищуючий вогонь не більш, ніж вигадка. А людину очищає кров Ісуса Христа і тільки вона.
та я не думаю, що вона нашкодила... просто цікава психологія різних учасників судилища...
08.01.2012 18:17 Тетяна Белімова
Напишіть, будь ласка. Галина має рацію: якщо вже проповідувати плюралізм думок і поглядів, який ми всі тут підтримуємо, то й доводити це ділом. Щож лише від імені Відьми говорити? Скажіть і від імені тих, кому вона нашкодила приворотами й злим язиком, у чиїх корів молоко спивала.
аж зморозило! люди в усі часи шукали, на кого звернути свої нещастя... відьми, єретики, жиди, москалі, хохли... жертву знайти неважко... а як неможна її спалити, то хоч словом в"їдливим ущипнути, щоб заболіло... за те, що кращий, розумніший, не такий... чи просто, щоб було, аби не мовчки, бо ж язики сверблять...тема вічна...
Можливо, не зовсім алегорія. Завжди переймалася долею тих нещасних, яких спалювали на кострах тільки за те, що "не такі", можливо, колись у майбутньому їх "гріхи" пояснять з точки зору генетики... А алегорія в тому, що як завжди, спробувала приміряти до цієї жорстокої страти нерозуміння натовпом людей особи, яка "не така". Ще збоку для повноти образу - близькі люди, що не підтримують у важку хвилину, мовчки спостерігають, боячись викликати гнів суспільства! Мабуть не досить зрозуміло висловилася! Скажу тільки, що вірш від першої особи давався дуже тяжко! Ще й зараз під враженням! ((((
08.01.2012 16:39 Тетяна Белімова
Тетяно! Можна попросити надати коментар цій алегорії, якщо це алегоря?
