Виконується так: саджаєте знервованого (зневіреного) сусіда (сусідку) на одне коліно і декламуєте в такт підкиданням, прискорюючи темп. Під кінець, якщо ви не досягли гармонії і не почули щасливий сміх, повторіть на другому коліні.
Я знаю, що не дійде. Але вони і без нас про себе все знають. Та нам самим легше жити, перебуваючи в гуморі.
10.01.2012 13:57 Тетяна Белімова
Клас! Влучно! На часі! Єдине, що до адресата не дійде... Декілька моїх одногрупників працюють у Раді, кажуть "вони" вже настільки далекі від народу за своїми парканами, що слово "метро" сприймають лише як назву свого магазину.