А може зроблять окрему галерею виродків людського роду. Мені так прикро, що серед цих антигероїв знайшов своє місце Йосип Кобзон. Колись він давав концерт у місті Герат і я був на тому концерті. То було прекарасно, як він співав, а потім ми пішли до його імпровізованої гримерки, де він дозволив собі розслабитись, знявши трохи зайвого одягу. Ну так, не дуже розсупонився, але по-домашньому, як серед друзів. Я ще маю автографа від нього - пам`ятна річ. Але от... Не вкладається у голові.
Моє вітання й шанування автору! Як шкода, що твої й Тетянини твори не потрапляють у широкі народні маси! Це були б справжні хіти! Нічого, нехай встановлюють. Нащадки на ці шикарні туловища поприроблюють голови, які дійсно будуть заслуговувати шани!
Весело! Правда, не знаю, де в Вінниці є живі в пам"ятниках.... У нас більше абстрактні - Дівчина-пісня, Материнство....
17.01.2012 20:21 Каранда Галина
)))))))) " бывают памятники выше или ниже, но глубина могил у всех одна!", так що нічого. пам"ятники живим - взагалі кощунство, як на мене... я взагалі люблю тільки такі, як пам"ятник галушці, чи свині, чи слону... то вже навіки... а політикам.... щоб час від часу голови їм скручувати і сваритися через це? те саме й щодо назв вулиць. для мене однаково противно звучить і "я чекатиму тебе на Леніна" і "На перехресті Мазепи й Шевченка". Наші вуха вже звикли до цього маразму, та не думаю, що комусь із них за життя ці фрази сподобалися б. а якщо живому депутату подобається вираз "пройдуся по Звягільського" або "звягільського - така брудна", то нехай, хай топчуться по ньому, раз сам захотів.