16.01.2012 14:40
-
236
    
  3 | 3  
 © Оля Стасюк

Експромт

Експромт

З циклу "Віхола"

Ніжно 

Сніжно 

Тихо 

Лихо? 

Розгубила зовсім мрії, 

Поморозила всі вії.... 

Холод 

Думка 

Мить 

Натхнення 

Вірність  

Вічність 

Сьогодення 

Так морозила ланіти... 

Малювала сонце-квіти 

На осонні 

І спросоння 

Погубила в полі коней... 

Почуття, такі дитячі... 

Ти заплачеш? 

Я заплачу? 

Я доросла! 

Ти?.. Не знаю... 

Запитаю... 

Запитаю.... 

У метелиці, 

У хуги, 

Що гуляє знов над Бугом... 

Я не плачу! 

Тільки слізки 

Розгубили знов берізки, 

І одна повисла в віях... 

Ти надія

Я надія? 

Я дитина? 

Ти дитина! 

Я - окрилена пташина! 

Я заплачу? 

Тільки сніжно... 

Ніжно-ніжно.... 

Ніжно-ніжно... 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 16.01.2012 18:50  © ... 

Дякую!

 16.01.2012 18:50  © ... => Каранда Галина 

Ви мене зовсім розчулили... З Вами теж надзвичайно приємно спілкуватись... Та й у Вас додатковий плюс - Ви найчастіша в приватній!!!!!

 16.01.2012 18:49  © ... => Тетяна Чорновіл 

А в нас така хурделиця, що й вії припадають! Дякую)

 16.01.2012 15:02  Софія Скопіє 

Ніжно-ніжно...

 16.01.2012 15:00  Тарас Іванів 

Гарно - гарно!)))

 16.01.2012 15:00  Сашко Новік 

Гарно

 16.01.2012 14:57  Каранда Галина => © 

ще й експромт... кажу ж - геніальне дитя! колись мої внуки вчитимуть твої вірші з підручника, а я хвастатимусь їм, що колись була "майже знайома" з тобою, навіть іноді побити обіцяла :). а ти мені за це вірші присвячувала... Боже! з якими талановитими людьми я тут спілкуюся! це ж просто диво!

 16.01.2012 14:51  Тетяна Чорновіл => © 

Гарно! Щось у тебе, Олю, часто вії морозяться! :)))))