Експромт
З циклу "Віхола"
Ніжно
Сніжно
Тихо
Лихо?
Розгубила зовсім мрії,
Поморозила всі вії....
Думка
Мить
Натхнення
Вірність
Вічність
Сьогодення
Так морозила ланіти...
Малювала сонце-квіти
На осонні
І спросоння
Погубила в полі коней...
Почуття, такі дитячі...
Ти заплачеш?
Я заплачу?
Я доросла!
Ти?.. Не знаю...
Запитаю...
Запитаю....
У метелиці,
У хуги,
Що гуляє знов над Бугом...
Я не плачу!
Тільки слізки
Розгубили знов берізки,
І одна повисла в віях...
Ти надія?
Я надія?
Я дитина?
Ти дитина!
Я - окрилена пташина!
Я заплачу?
Тільки сніжно...
Ніжно-ніжно....
Ніжно-ніжно...
