09.01.2012 13:12
-
236
    
  3 | 3  
 © Оля Стасюк

Надія

Надія

з рубрики / циклу «Віра»

Болючі спогади – мрії

Розтоплені на вогні. 

Ти знаєш, що ця надія 

Давно вже не на землі? 

І дощ, і холодні соки 

Зав`ялених сном беріз – 

Лиш відгомін давніх років, 

Болючих, гарячих сліз. 

Розпалені жаром мрії, 

І досі у нас живуть 

Дешеві клубки надії, 

Та в небі у них є суть. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 10.01.2012 15:24  © ... 

Вдячна)

 09.01.2012 22:59  Микола Чат => © 

Ось тут, ти органічно-справжня!
В таких рядках твоя ДУША...!

 09.01.2012 21:54  © ... 

Дякую!

 09.01.2012 17:25  © ... 

Дякую усім!

 09.01.2012 17:25  © ... => Каранда Галина 

Нічого)

 09.01.2012 15:33  Тарас Іванів 

Гарно і лаконічно!)

 09.01.2012 14:48  Сашко Новік 

Вітаю з Різдвом. Теж про надії хотів сказати, не можуть бути дешевими, тим паче якщо живі ще мрії. Вірш гарний

 09.01.2012 14:38  Каранда Галина => © 

це якби ще я чи Іванів написали, а ти... рано ще розтоплювати мрії на вогні!!!

 09.01.2012 13:19  © ... 

Дуже дякую!

 09.01.2012 13:18  Тетяна Чорновіл => © 

Гарно, Олю! Надія - не може бути дешевою! Завжди дорога! :)))