Чому не віриш ти мені

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»

Що нічка згасла у вікні?

Що трепет полум‘яних зір

Уже в минулому? Повір…

Чому, моє життя, чому

Я чую в доторках зиму?

Чому не слухаєш мене

Про те, що солодко мине…

Чому ця усмішка вві сні

Комусь чужому… Не мені!

Чому давно не пізнаю

Я рук довершеність твою?

Чом ніжне дихання твоє

Моїх бажань не визнає?!

Чому серед примарних втіх

Не чуєш імпульсів моїх?!

До чого знов цих снів сувій?!!

Так! Я дзвоню!!! Будильник твій!

Коли б я гирі мав живі,

То так би й дав! По голові!!!

Візьміть участь в обговоренні

28.01.2012 14:20 Сашко Новік

фініш

23.01.2012 21:46 © ... => Тетяна Белімова

{#}

23.01.2012 21:43 Тетяна Белімова

Боже! Яка омана для почуттів читача! Увесь пафосний монолог призначався не коханій людині, а ... будильнику!

Найцікавіше те, що всі будильником вважають жінку! :))) Я задумувала монолог будильника, який все голосніше заявляє на свої права! Але якщо будильник - жінка! Це ще цікавіше! І скандальніше! :))))) Тоді "Война и мир" дуже актуальний! :))) Дякую за відгуки!

22.01.2012 21:46 Каранда Галина => Тарас Іванів

це Ви тільки-но жінок будильниками обізвали!)

22.01.2012 21:14 Тарас Іванів

Таке наше чоловіче плем`я. Коли ви нас потребуєте, нас нема(

22.01.2012 20:42 Оля Стасюк

Коли б я гирі мав живі,
То так би й дав! По голові!!!
Оце по-нашгому! Так йому і треба! А як гирь нема, то "Война и мир" під рукою...

Так йому!!! Тюлень! :))))
Гаряче і стильно!!!



+++ +++ Зберегти, як скаргу

Візьміть участь в обговоренні

Виберіть розділ