Ти ніяк не осмислиш чуттєву палітру
Твій прискіпливий погляд знову в задумі,
Ти шукаєш в житті почуття кольорові.
У бентежних потоках пробачень і шумі
Булькотять ідеали неживі паперові.
Заглядаєш у очі, щоб побачити душу,
Та вона за замками, попередити мушу.
Ти обмежуєш вічність своїми думками
І кохання складаєш в мозаїчні розваги.
І відбитки років пролягають рядками,
А взаєминам все ж не вділяєш уваги.
Все твоє суб’єктивне несеться по вітру,
Ти ніяк не осмислиш чуттєву палітру.
12.09.2009
12.09.2009