15.09.2009 01:09
-
520
    
  1 | 1  
 © Яніка Терещенко

Ти ніяк не осмислиш чуттєву палітру

Твій прискіпливий погляд знову в задумі, 

Ти шукаєш в житті почуття кольорові. 

У бентежних потоках пробачень і шумі 

Булькотять ідеали неживі паперові. 

Заглядаєш у очі, щоб побачити душу, 

Та вона за замками, попередити мушу. 


Ти обмежуєш вічність своїми думками 

І кохання складаєш в мозаїчні розваги. 

І відбитки років пролягають рядками, 

А взаєминам все ж не вділяєш уваги. 

Все твоє суб’єктивне несеться по вітру, 

Ти ніяк не осмислиш чуттєву палітру. 


12.09.2009 



12.09.2009

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!