Квасоля скисла
з рубрики / циклу «ЗГУБНІ ЗВИЧКИ»
Це я прокинувся, чи ні
В зашмарканій постелі?
Пилюки смуток на стіні,
І павуки на стелі…
Не те у дзеркалі зверзлось…
Ще й щелепа відвисла...
В брудній каструлі давнє щось…
Квасоля, звісно, скисла.
У хаті сам, хоч верть, хоч круть.
Сім‘я? Буває, сниться…
А на роботу не беруть…
Бо кажуть, що п‘яниця.
Семен повинен був зайти,
З півлітрою до свята…
Та що ж укинути в роти?
Квасоля скисла, клята!
Попродав з хати все, що міг.
Нема чим протопити.
Все хурделить нестерпний сніг!
Лишилось тільки пити!!!
Стук-стук! Семен! Півлітра є?!!
О!!! Дякувати долі!
Знов чарка щастя додає
До скислої квасолі…