Проплачеш. Заболить. Перестраждаєш.
Забудеш. Перекреслиш, заридаєш -
нікому не потрібна зараз ти.
Нема куди, нема за що іти...
Але для мого, для живого серця,
Ступи у неба зоряного вись!
І очі твої, наче два озерця,
Давно в душі пустелях розтеклись...
Моє нове! Моє далеке! Моє ніжне!
Моя свіча, турбота і тепло!
Мій біль! Мій сум! Моє і чисте, й грішне!
Моє терпіння! Ти - моє крило!
