Про українську пісню
Завжди у селах наших так було -
Після закінчення, та і під час роботи,
Піснями наповнялося село,
Бо пісня проганяє всі турботи.
І в довгії зимові вечори,
І в літнії короткі теплі ночі,
ЗавждИ мої співали земляки -
Про козаків, калину, карі очі...
Весь час жилОся тяжко на селі,
Та пісня душу людям зігрівала,
ПісЕнь співать навчали дочок матерІ,
Батьки синів співать пісЕнь навчали.
Століттями складалися піснІ -
ПіснІ народні - жартівливі і серйозні,
Вони єднали в мирі й на війні,
Звучали на весіллі і в поході.
Що ж сталося? Чому в наш час не так?
Невже нам жити важче, Аніж предкам?
Чому ж піснІ сьогодні в селах не звучать
Про козаків, про чорнобривці, чорну редьку?
Згадаємо ж давайте у цю мить,
Що українці - це народ співучий -
Ніщо не може нашу пісню зупинить,
Наповним піснею наш край квітучий!
2012
