12.02.2012 17:33
© Субота Олександр
Прощання
з рубрики / циклу «В ритмі життя»
Останній день, він не чекав,
Не спочивав осіннім ранком,
А все у справах підганяв,
Своїм задумливим світанком.
Не наче все переплелось,
А в голові печаль і смуток,
Ми вже розлучимось ось-ось,
Такий смішний для нас здобуток.
Несамовито плине час,
А ми з тобою на пероні,
У цім розвіянім житті,
Що важко давить нам на скроні.
Ти не говориш про любов,
А я мовчу, тамую подих,
В обіймах погляд твій ловлю,
Який багато так говорить.
Хвилини котяться кудись,
І їх не можна зупинити,
А може з неба це було,
А ми не в змозі зрозуміти.
Мені сказала ти: *Прощай!*
І все як казка пролетіло,
Ти відлетіла знову в даль,
І сонечко за обрій сіло.