Ода слову
з рубрики / циклу «ПАТРІОТИЧНЕ»
О, слово рідне! В колисанці мами
Явилось ти у перших снах мені,
Через літа зорилося піснями
В веселі миті і часи сумні.
Волошками синіло в стиглім житіі,
Пахтіло в паляниці на столі,
Плелось в калини кетяги налиті,
Дощами зір торкалося землі.
В світанки рим несло краси свавілля
І кликало в незвідані світи,
В рядках – любові засівало зілля,
В собі просило істину знайти.
У світлі днів оскомою щеміло,
Будило чари в згустках темноти.
А я тебе співала так невміло,
Твій клич не спромоглася осягти.
До тебе крізь буденності полову
Звертаюсь я у радості й журбі.
Прости мені, моя величність СЛОВО,
Тебе не варта, кланяюсь тобі.
