Про лейтенанта-ловеласа

Йшов полковник якось влітку 

Мимо «ресторанту», 

Та й побачив за столиком 

Свого лейтенанта. 

Лейтенант гуляв на славу, 

Повний стіл закуски –  

Коньяк, вино, горілочка, 

Ще й смажена гуска. 

Звідки ж гроші на усе це? –  

Подумав полковник – 

Зарплатня у лейтенантів  

Не така й висока. 

Визвав вранці лейтенанта: 

«Звідки гроші маєш? 

Кажуть, що ти в ресторані  

Кожен день гуляєш! 

Зарплатня у мене більша 

Мабуть в половину, 

Та не можу я зводити  

В ресторан й дружину» 

Лейтенант примруживсь хитро: 

«Звідки в мене гроші? 

Просто в мене із жінками 

Стосунки хороші! 

От, скажімо, підійдіть Ви 

Ззаду до дружини, 

Поцілуйте в шию ніжно, 

Погладьте по спині. 

То вона, скажу напевно, 

Дасть грошЕй Вам скільки, 

Що Вам хватить цілий тиждень 

Пить вино й горілку!» 

Тихо вечором полковник 

Підкравсь до дружини 

Поцілунки ніжні робить, 

Пестить, гладить спину, 

А вона: «Що, лейтенанте, 

Гроші знову треба? 

Ось одержить мій зарплату –  

Виділю й для тебе!» 

2012