Мрійливі зорі
Доманіцькому С.О.
Знаєш, зоря не холодна
У осінній небесній пітьмі.
Хоч від мене далеко сьогодні –
Я зігріта в твоїй теплоті.
Так і ніжаться зорі у небі
Від любові, яка з наших душ.
Їх тихенько торкнись при потребі,
Але спокій, їх сон не поруш.
Знаєш, вони тихо мріють,
І хоч нам не дізнатись тих мрій,
Але, мабуть, вони також вірять,
Що твоя я, а ти є мій.
Ніч написана чорною тушшю,
Та твої – світлі гарні сни.
Як захочеш в обійми дуже,
Ти у них мене знов впусти.
Знаєш, зоря не холодна,
Що виблискує з хмари вночі,
Вона віддзеркалить мій погляд
І любов у моїй душі.
м.Кам’янець-Подільський, 25.09.2009