Падали зорі
Жовті, червоні, сині.
Падали зорі
І розбризкувались
В долині.
Я підставив долоні:
Дай, думаю зловлю одну,
А вони, неслухняні доні,
Все ховались в траву рясну.
Й ти до мене мовила гірко:
“За це ж бо на них не сердься,
Якщо хочеш піймати зірку,
То не руку підстав, а серце”.
Падали зорі
Білі, сині, червоні…
А я не знав,
Де сховати свої долоні.