Країна дурників
з рубрики / циклу «ГУМОР»
Пропало дерево у мене грошове,
Хоч поливала, сподівалась – оживе…
Тужу за деревом своїм я: – Хлип-хлип-хлип,
Де взяти грошей на перловку і на хліб?
Сказав сусід мені на хлипання мої,
Що місце є, де тих дерев ростуть гаї.
З них люди гроші в банки пхають про запас
На чорні дні якісь і безгрошів’я час.
Вже гори банок наскладали – красота!
І зветься «Банкова» місцина гарна та.
– Як гривню маєш, – далі «колеться» сусід,
– Зарий на Банковій і поливай як слід,
Крислата деревина виросте нехай,
Тоді стрижи купюри і до банок пхай!
Все! Є надія! Гривню якось розживусь!
У сад на Банкову опівночі прорвусь!
Зарию в ґрунт, і хай хоч град з небес летить,
Діждусь, бо знаю, що на цей раз пощастить!
Дурного щастя ждати є у мене хист,
Та де ж, скажіть, розжитись грошей на проїзд?...