18.02.2012 10:57

-

241

1 | 1

 © Тетяна Чорновіл

Країна дурників

з рубрики / циклу «ГУМОР»

Сміх крізь сльози...

Пропало дерево у мене грошове, 

Хоч поливала, сподівалась – оживе… 

Тужу за деревом своїм я: – Хлип-хлип-хлип, 

Де взяти грошей на перловку і на хліб? 

Сказав сусід мені на хлипання мої, 

Що місце є, де тих дерев ростуть гаї. 

З них люди гроші в банки пхають про запас 

На чорні дні якісь і безгрошів’я час. 

Вже гори банок наскладали – красота! 

І зветься «Банкова» місцина гарна та. 

– Як гривню маєш, – далі «колеться» сусід, 

– Зарий на Банковій і поливай як слід, 

Крислата деревина виросте нехай, 

Тоді стрижи купюри і до банок пхай! 

Все! Є надія! Гривню якось розживусь! 

У сад на Банкову опівночі прорвусь! 

Зарию в ґрунт, і хай хоч град з небес летить, 

Діждусь, бо знаю, що на цей раз пощастить! 

Дурного щастя ждати є у мене хист, 

Та де ж, скажіть, розжитись грошей на проїзд?...