Сонячний лис
Сяє диво-хвостом в вишині!
Скрапує в ліс
Весняні сонцепади ясні!
В сяйві тривог
Як найкращу свою віднайти?
Серденько, ох!
Моя лисонько люба, де ти?
Кев! Кев!
Сніг ще лежить,
Та тихенько в траві підтає.
Зваба біжить
Слідом лиски у серце моє.
Йду по слідах
У небесного лиса вогні,
Лисонько, ах!
Де ти? Швидше підспівуй мені!
Кев! Кев!
Пахне трава,
Розігріта весняним дощем,
А голова
Мчиться обертом в сонячний щем.
Й пісня щемить,
Голос лиски озвався в кущах
Сонячна мить
У рудих потонула дощах.
Кев! Кев!
Кев…