Чого не дременеш?
Ягня не відає куди його ведуть.
Йому що в поле, що у храм до Калі
Хвилина слави. На руках несуть.
Рогач жертовника. Удар. І голова у таці.
Калі Юга вип’є молодої крові.
Сьогодні в неї світла голова…
А попід храм, козлята… визначені долі…
Хіба їм знати про ціну свого життя.
Зруйновані інстинкти, загублене чуття,
За все приходиться платити.
Чого ж не дременеш, тупа вівця?
Даєш себе на храмову потіху.
Дрогобич., 2012