в щірості кохання
світлі і палкі
віршики з зарання
пишуться легкі.
і така в них доля -
стріти сонця схід,
жайвором над полем
славити всесвіт,
розбудити квіти
сонцем у росі
й в обрії злетіти,
в лунні голоси -
линуть що з любові
пристрасті вершин,
джерельцевим словом
пам`яті душі.
потім над асфальтом
впурхнути в міста -
в часописних шпальтах,
вмерти на вустах.
бо така в них доля -
сяяти лиш мить
у радінні волі,
у бажанні жить.
1996р., 2011р.
