Плач весняної ночі

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»

Вибачте за пригірщ сліз у свято...

Тримають змучені зіниці

Очей, живих колись, сліди.

Гай-гай!.. Тепер там дві криниці

Гірко-солоної води.

О! Скільки вод пекучих змилось

І тихо з плес гірких стекло!

Та дно живити не стомилось

Болюче спільне джерело.

Криницям сняться сни пророчі,

В яких пульсує суть одна:

Що зринуть ще пропащі очі

З замуленого ніччю дна.

І з першим променем в віконце

Джерельний біль в ту ж мить зачах.

З теплом весни скупалось сонце

У чистих ранішніх очах.

Візьміть участь в обговоренні

10.03.2012 19:35 Тетяна Белімова => ©

З одного боку - приємно, бо увага, подарунки... Але, буває, раптом у транспорті чи на вулиці наштовхнешся на таку безодню самотності й суму в очах... От тоді й думаєш, для кого й навіщо це свято? Краще б його не було. Бо щасливі і так отримують ніжність й дарунки, а нещасливі? Зайвий раз зіштовхуються зі своєю непотрібністю? Знаю таких жінок, які навіть за кордон спеціально виїжджали, щоб "не святкувать"...

10.03.2012 18:51 © ... => Тетяна Белімова

А й справді! Я також не люблю 8 березня! :)

10.03.2012 17:07 Тетяна Белімова

А чого Ви повинні вибачатись? Свято? Може, не всім? Справжній день сурка... Скільки є таких "непоздравлених" і від того закомплексованих? Хто тільки придумав це дискримінуюче свято?

09.03.2012 14:04 Сашко Новік

гарно

{#} Комент шикарний, як завжди! :)))) Дякую!!!

Ох ці жінки...То вода, то сонце...Весна

Дякую за відгуки! Думаю, все буде в порядку! :)

ЩЕ зринуть! головне, що вже сонечко і тепло весни! Щастя Вам! із святом!)



+++ +++ Зберегти, як скаргу

Візьміть участь в обговоренні

Виберіть розділ