Сон
з рубрики / циклу «В ритмі життя»
Мені явилась ти у сні,
Бо я просив тебе у неба,
Ти все ж пройшла крізь призму днів,
Ти все ж прийшла, бо це так треба.
Не можу зупинити почуттів,
Бо знаю, що вони у цім не винні,
Не хочу говорити більше слів,
Бо ці хвилини, як життя нестримні.
І відчуваю знову подих твій,
П’янію з дотиком, чаруюсь тою миттю,
Молюсь щоб сон нікуди не летів,
А був водою нашому суцвіттю.
Мені явилась ти у сні,
Так просто, безтурботно й легко,
Кохаюсь в локони освітлені твої,
І від торкання, мов від сонця тепло.
