12.03.2012 15:09
-
171 views
    
rating 5 | 4 usr.
 © Тетяна Чорновіл

У березневому ліску

У березневому ліску

У березневому ліску 

Шукала надто рано рясту, 

Співаючи весну квітчасту. 

А в кличну пісню ту тремку 

Вплітався смуток часто-часто. 


Стогнала з-під снігів зима 

В своїм кінці несамовито, 

Морозом дихала сердито: 

– Чого ти тут? Нема! Нема 

Для тебе запашного цвіту… 


Ще в пору рясту не одну 

Я буду кликати весну. 

Публікації: Тетяна Чорновіл

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 18.03.2012 12:46  Олександр Новіков 

гарно 

 12.03.2012 22:52  © ... => Тетяна Белімова 

Дякую! Приємно, що сподобалась. 

 12.03.2012 21:07  Тетяна Белімова 

Дуже гарно! Чудова поезія. 

 12.03.2012 19:23  © ... => Деркач Олександр 

Вдячна за увагу і теплий відгук! :)) 

 12.03.2012 19:01  Деркач Олександр => © 

Красиво і по життєвому мудро 

 12.03.2012 17:51  © ... => Андрій Гагін 

Дякую! :)) 

 12.03.2012 17:50  Андрій Гагін => © 

Гарно! 

 12.03.2012 15:24  Каранда Галина => © 

))) та ще коли він зійде!) хіба що дощ гарний піде й змиє його.
на дорозі вже немає, а так - ще багато. 

 12.03.2012 15:21  © ... => Каранда Галина 

Да, ряст розквітає пізніше! То проліски - тільки з-під снігу! 

 12.03.2012 15:19  Каранда Галина => © 

а в мене і у дворі, і у ліску щовесни повно цього цвіту, а я й не знала, що то - ряст! добре, що просвітили, дякую!

та ще дійсно дуже рано. в дворі снігу по коліна, а в лісі ще глибше...