У березневому ліску

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»

У березневому ліску

Шукала надто рано рясту,

Співаючи весну квітчасту.

А в кличну пісню ту тремку

Вплітався смуток часто-часто.

Стогнала з-під снігів зима

В своїм кінці несамовито,

Морозом дихала сердито:

– Чого ти тут? Нема! Нема

Для тебе запашного цвіту…

Ще в пору рясту не одну

Я буду кликати весну.

Візьміть участь в обговоренні

18.03.2012 12:46 Сашко Новік

гарно

12.03.2012 22:52 © ... => Тетяна Белімова

Дякую! Приємно, що сподобалась.

12.03.2012 21:07 Тетяна Белімова

Дуже гарно! Чудова поезія.

12.03.2012 19:23 © ... => Деркач Олександр

Вдячна за увагу і теплий відгук! :))

12.03.2012 19:01 Деркач Олександр => ©

Красиво і по життєвому мудро

Дякую! :))

Гарно!

))) та ще коли він зійде!) хіба що дощ гарний піде й змиє його.
на дорозі вже немає, а так - ще багато.

Да, ряст розквітає пізніше! То проліски - тільки з-під снігу!

а в мене і у дворі, і у ліску щовесни повно цього цвіту, а я й не знала, що то - ряст! добре, що просвітили, дякую!

та ще дійсно дуже рано. в дворі снігу по коліна, а в лісі ще глибше...