12.03.2012 17:42
-
646
    
  6 | 6  
 © Андрій Гагін

Слово про мову

з рубрики / циклу «Це моя Батьківщина!»

Мова – це кров, що оббігає тіло нації.
Виточи кров – умре нація.
Юліан Дзерович

Допоки рідну мову 

Ти чуєш без турбот, 

Щоразу, знову й знову - 

Наш житиме народ. 


Вона живе у серці, 

У маминих словах, 

Вона в душі озветься, 

Мов кличе в небо птах. 


Вона лунає Степом, 

і звала в бій вона. 

Щоб воля під цим небом 

Тривала і жила. 


Її дзвін у дібровах, 

Струмочків у гаях. 

Тому що рідна мова 

В край отчий вкаже шлях. 


Для мови, ми - це серце, 

Її ми кров свята. 

Народ завжди безсмертний - 

Коли вона жива. 



5 (12).03.2012

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 29.10.2013 00:16  Наташа Максимец 

Моя рідна мово украінська,
Ти дзвінка та ніжна мов кришталь,
Ти народу нескінчена пісня,
Хто тебе не знає, того жаль.
дякую!!!!!! нагадали мене колишню!!!!!

 18.03.2012 12:59  Сашко Новік 

приєднуюсь до потоку

 12.03.2012 20:42  Мальва СВІТАНКОВА 

погоджуюсь із Вами!!

 12.03.2012 20:14  Тетяна Белімова 

Правильні й потрібні слова!

 12.03.2012 19:59  Тетяна Чорновіл => Ігор Рубцов 

Колись давно, коли я вчилася в Луганську, їздила додому поїздом Луганськ-Київ (з зупинкою в Корсуні, та то не важливо). Спочатку ніяк не могла зрозуміти, чому як поїзд переїде Дніпро, зразу мені якась полегкість на душі. А пізніше зрозуміла: то на полустанках починають заходити пасажири, які розмовляють українською...

 12.03.2012 19:05  Ігор Рубцов 

А я рідну мову чую переважно через радіоприймач. Донецьк... І розумію, що для донетчан шлях до свого рідного дуже довгих. Ну, хоча б, почати якийсь рух у потрібному напрямку. Що не кажіть, а кепсько тут із цим. Здається, що якби у нас хоч половина мешканців розмовляли українською, то я би був абсолютно щасливий, над міру щасливий.

 12.03.2012 18:10  Каранда Галина => © 

ну, хай я буду турком!) можливо, справа в регіональних відмінностях сприйняття слів. треба ще Бель запитати.
а давно ми тут не сперечалися!:))))) вибачте, Андрію!)

 12.03.2012 18:10  © ... => Каранда Галина 

Галино! Коли виникає спірне питання, щодо наголосів. Це говорить про те, що їх заміна виявилася не вдалою - якщо хтось її помітив. )))) Тому прислухався до Вашої думки, і дещо змінив. Дякую!

 12.03.2012 18:07  © ... => Тетяна Чорновіл 

Згоден з Вами Тетяно. Українська мова набагато багатша.

 12.03.2012 18:06  Каранда Галина => © 

слово звати в укр мові вживається у значенні звати на ймення. у вас же по змісту йде гукати, закликати .

 12.03.2012 18:05  Тетяна Чорновіл => Каранда Галина 

Українська мова багатша за російську. Російське звать має переклад і звати і кликати, можере заглянути в елементарний перекладач, наголос - то інша справа.

 12.03.2012 18:01  © ... => Каранда Галина 

В Українській мові є слово: "звАти", "зве". Лише з наголосом я поступив не добре ))) посунув його до самого самого краю )

 12.03.2012 18:01  Каранда Галина => © 

)))) в іншому б вірші - вибачила! але не в вірші про мову!)))))) ну противна я!!!!!:))))))

 12.03.2012 17:59  Каранда Галина => Тетяна Чорновіл 

не зрозуміла... а чого Ви мені російське пояснення пропонуєте? що в російській мові слово є, я не сумніваюся, причому там обидва наголоси допускаються...

 12.03.2012 17:57  Каранда Галина => © 

кликала... хіба звалА - не русизм? доведіть)

 12.03.2012 17:56  Тетяна Чорновіл => Каранда Галина 

Є, тільки наголос інший! Ну їх, ті наголоси! Вірш гарний!
звати
Звать — звати (2).
1. Приглашать куда-н., просить прийти, чтобы принять в чем-л. участие! ( гугла)

 12.03.2012 17:54  © ... => Каранда Галина 

Чому немає? Є!  Інша справа наголос. ))) Вибачте мені будь-ласка ))))

 12.03.2012 17:52  Каранда Галина => © 

гарно, але із "звала" треба щось зробити... немає такого слова...