Сьогодні я проснусь від стукоту дощу...
Вірш про жовтень
Сьогодні я проснусь від стукоту дощу,
Від шуму вітру і ударів громовиці.
І вирішу, що все минуле відпущу
У жовтень, де ніколи нам з тобою не зустріться
Я з дому вийду , і спішить не буду,
І справи всі до завтра відкладу.
Навмисно парасольку я забуду,
Що би омитись краплями дощу.
Я посміхатимусь усім прохожим,
Які бредуть крізь осінь поруч із зі мною.
Нехай буде на жовтень схожим
Той день, коли прощалась пам`ять із тобою.
