21.03.2012 14:17

-

212

6 | 6

 © Тетяна Чорновіл

Веселковий усміх весни

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПРИРОДИ»

Згорнула пані Ніч ЛІЛОВЕ тло, 

Зітхнула лиш у зорях наостанок, 

А вже БАГРЯНІ барви розлило 

Ще сонне сонце в лагідний світанок 

Розплівши кіски промінців палких, 

Спливло, ЖОВТОГАРЯЧЕ крізь заграву. 

Й кульбабок зграйки в пісні бджіл дзвінких 

Квітчали ЖОВТУ казку золотаву. 

ЗЕЛЕНУ сукню з скрині луг дістав, 

Убратись в різнотрав’я намагався, 

БЛАКИТНЕ небо віддзеркалив став, 

В якому день весняний усміхався. 

У СИНІЙ звабі вечір гомонів, 

Та сонцю раптом спати захотілось. 

І, спалахнувши від звабливих снів, 

В ЛІЛОВУ ніч, здивоване, скотилось.