Вечірнє
з рубрики / циклу «різне»
Колише вечір мрій дитя примхливе.
Бринить проміння місячне крізь скло
Старенька вишня, мов дівча грайливе
Сміється білим цвітом у вікно.
А там, за хатою, де вітер шепче вишням
Слова п,янкі, не казані ніким,
Замріявшись дорога в поле вийшла.
І там залишилася. Мабуть на віки.
Синім смутком у душу
вливається зоряний вечір.
Думи линуть у даль,
мов у вирій летять журавлі.
А із неба упаде
й сльозою покотиться зірка
І розбудить у серці
забуті одвічні жалі...