23.03.2012 00:44
-
117 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Чернуха Любов

На Дніпровій кручі

На Дніпровій кручі маячить, видніє, 

Дуб зухвало-пишний, віття розкидав, 

Коли на Вкраїні тихо вечоріє, 

Місяць серед листя зорі колисав. 


Я ж коли душею трохи засумую, 

Йду на сиву кручу під розлогий дуб, 

Притулюсь спиною, в мріях помандрую 

І прошу, як тата – гіллям приголуб. 


На крутому схилі, видно берег дальній, 

Простору вбираю волю і красу, 

Тут знаходжу сили думці вирішальній, 

Назбираю перла й рідним віднесу. 



м. Кривий Ріг, березень 2012 р

Публікації: Чернуха Любов

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 21.04.2012 09:03  Деркач Олександр => Тетяна Чорновіл 

згоден 

 23.03.2012 12:03  Олександр Новіков 

А під деревом корисно посидіть. Це не про той часом дуб під яким сиділа якась незафіксована донька князя, Ярослава здається, і роздавала людям дільні поради? ) 

 23.03.2012 11:35  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже гарно і щемливо! Наче народна пісня!