27.03.2012 21:41

-

436

2 | 2

 © Антоніна Грицаюк

Пробач

з рубрики / циклу «Про долю»

Пробач мене за ту любов, 

З якою ти до мене йшов, 

Пробач за зламане життя, 

Назад немає вороття. 

Пробач мені, пробач мені, 

Усе було немов у сні, 

Себе не раз я дорікаю, 

Тебе я кожен день згадаю. 

Інакше все було б з тобою, 

Ці думки не дають покою, 

Обіймів хочу я твоїх, 

Поцілунків щирих та палких. 

Я знаю запізніле каяття, 

Не повернути вже життя, 

До тебе думками я лину, 

Хоча б одну, одну хвилину. 

Благаю в долі повернути, 

Тебе до серця пригорнути, 

Слова почути про кохання, 

Та марні мої сподівання. 

Молодість не повернути, 

А як скажи тебе забути? 

Пробач коханий промовляю, 

Тебе я досі ще чекаю.