26.03.2012 00:00
262 views
Rating 5 | 2 users
 © Антоніна Грицаюк

Люби мене!

Люби мене, цілуй мене, 

Весна іде любов несе, 

Співає серце і душа, 

Твоя, твоя навік твоя. 


Горну до серця цвіт калини, 

Яке то щастя для дівчини, 

Отак би все життя кохати, 

Серце та душу віддавати. 


Та губиться десь те кохання, 

Береться ненависть, страждання, 

Уже не та дівчина мила, 

Сварлива його половина. 


А він забув про те кохання, 

Про палкі ночі, про чекання, 

Не поцілує, не пригорне, 

Немовби все лишилось чорне. 


А де ті щирі почуття, 

Чому знівечене життя, 

Де відповідь скажіть шукати, 

У кого, люди, запитати? 

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Гумореска - Петрове кохання | Антоніна Грицаюк». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Вірш про зраду - Дівчина-дитинка | Антоніна Грицаюк».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 26.03.2012 16:50  Серж 

Проза життя.... 

Публікації автора Антоніна Грицаюк

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо

Сторінка: 1 з 91 | Знайдено: 546
Автор: Антоніна Грицаюк
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: Про долю;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;