До зустрічі
Я буду мовчати,
Бо я не хочу тебе покидати,
Не хочу сидіти і думати, про те, що буде,
А доля несправидливо суде.
І я сиджу, на горизонт дивлюся,
І думаю, як там моя Катруся.
Переконую себе, що потрібно було говорити,
Думаю, що потрібно було все пояснити.
Хочу побачити її знову,
Почути її ніжну мову,
Обійняти і сказати, що кохаю,
Що без неї, просто життя доживаю.
Але все, більше нічого не вдієш,
І сидиш, про кращі часи мрієш,
А вона назавжди з тобою попрощалась,
Сказала: "До побачення", і, можливо, не помилялась.
