Травневий дощ
Травневий дощ несамовито б’ється до вікна
Стікаючи безсило з підвіконня по стіні
Не добереться до мого житла
Не потривожить спокою душі
Спостерігати силу і безсилля з того боку скла
Не переймаючись тривогою неначе трішки підло
Якби ж то лише в тім моя вина
Було б все по дитячому наївно
Колись таки зустрінемось стихія і оголена душа
Відчувши неймовірну біль і ейфорію насолоди
Травневий дощ розбуджує життя
Буяння трав після такої непогоди.
Дрогобич., 2012
