Родина
Куди б не занесло вітрами перемін:
Блукаючи таємними світами,
Не відпускає острів в океані,
Єдиний острів на згаслому вулкані.
Для когось - загублений у водах привид.
Для мене - всесвіт, захист від руїни.
У ньому концентруються надії.
Стабільність нестабільної людини.
Єдина річ, яка тримає наче якір.
Невидима, така відчутна пуповина.
Яка не є, а все таки твердиня.
Маленький острівець - моя родина.
Каміння, скелі, норовливий клімат.
Та не ковтнуть його поки що хвилі.
У ясний день цвітуть поодинокі квіти,
Колись можливо зацвітуть сади.
- Загублений у океані острів-привид,
Довічний в’язень я твого каміння.
В тобі якась непереборна сила,
Що не пускає по той бік життя.
Дрогобич., 2012
