ЩАСТЯ
з рубрики / циклу «про кохання»
Дівча щасливе йшло собі по гаю,
А радість, аж лилася із очей.
-О, світе мій, я так його кохаю!
Я так чекаю наших з ним ночей!
Ти чуєш, земле? Я його кохаю!
Ти чуєш, вітре? Я його люблю!
Від щастя, ніби крила виростають,
Йому не тіло, душу віддаю!
Земля стелила їй барвистий килим,
Бешкетник вітер грався пасмом кіс,
А гай шептав:
-Красуне, будь щаслива!
Знай лише радість і ніколи сліз...
