05.10.2013 00:19
для всіх
320
    
  7 | 7  
 © Наталя Данилюк

На межі

На межі
Зупинишся раптово на межіІ в шепоті дерев почуєш Бога...Десь миготять шалені віражі,А в тебе - рівна сонячна дорога.І у твоїх з калюжами слідахВідбилось небо, чисте і високе,Хмарин лінива біла чередаНабилась вітру сивому за щоки.Сочиться в душу музика легка,Лелітками кружляють світлі ноти, Чиясь ласкава впевнена рукаТебе веде в небачені красо́ти.Душа світліє, диханням своїмТи піднімаєш небо над землею.Купає день в шафрановій імліДуші твоєї ніжну орхідею.Отак, бува, застигнеш на межі,Здмухнеш пилюку  відчаю і втоми,І світ зітре умовні рубежі,І тіло стане майже невагомим.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 06.10.2013 15:49  Тетяна Чорновіл => © 

Вірш гарний, сонячний! Можливо через невідповідність погоди мені важко в нього вжитися! )) А може через щось душевне!
У всякому разі, дякую за позитив!

 05.10.2013 22:16  Тадм 

світлий, теплий, невагомий. моє чудово :)

 05.10.2013 12:25  Зельд => © 

Гарний вірш про світле.., мені найбільше сподобалися рядки:
"І у твоїх з калюжами слідах
Відбилось небо, чисте і високе,
Хмарин лінива біла череда
Набилась вітру сивому за щоки."
У мене теж є вірш з такою назвою " На межі", але там зовсім протилежні настрої ))) Ваш дуже позитивний! Клас!

 05.10.2013 09:42  Світлана Рачинська => © 

Дуже глибокий вірш)
Легкий і довершений!

 05.10.2013 08:56  Деркач Олександр => © 

чомусь не стирає...а все більше тих умовних рубежів...а вірш сподобався...

 04.10.2013 23:55  Тетяна Белімова => © 

стерти умовні міражі і відчути невагомість тіла... чудові бажання!
прекрасна візія вийшла)))