Зупинишся раптово на межіІ в шепоті дерев почуєш Бога...Десь миготять шалені віражі,А в тебе - рівна сонячна дорога.І у твоїх з калюжами слідахВідбилось небо, чисте і високе,Хмарин лінива біла чередаНабилась вітру сивому за щоки.Сочиться в душу музика легка,Лелітками кружляють світлі ноти, Чиясь ласкава впевнена рукаТебе веде в небачені красо́ти.Душа світліє, диханням своїмТи піднімаєш небо над землею.Купає день в шафрановій імліДуші твоєї ніжну орхідею.Отак, бува, застигнеш на межі,Здмухнеш пилюку відчаю і втоми,І світ зітре умовні рубежі,І тіло стане майже невагомим.
Публікації: Наталя Данилюк
Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше
Галю, дякую Вам за такий відвертий коментар! В кожного по-різному. В когось і не стирає. Може це тому, що не настав такий переломний момент у житті. Але рано чи пізно він (момент), мабуть, таки стається і ми багато чого переосмислюємо. Так мені думається. Дякую, що читаєте і так цікаво коментуєте мої вірші!
Часом пробиває на позитив!.. Мабуть, це добре, бо від сумбурних віршів і настрій мінорний, тому хочеться чогось світлого і позитивного! Дякую Вам сердечно за такий схвальний відгук!
По-різному буває... Та іноді трапляється якийсь переломний момент і починаєш дивитися на світ по-іншому, ніби прозріваєш!.. Не знаю, чи це просвітлення свідомості, чи помутніння?))) Але зі мною таке трапляється! Дякую Вам, Олександре, за цікаву розмову!
Вірш гарний, сонячний! Можливо через невідповідність погоди мені важко в нього вжитися! )) А може через щось душевне! У всякому разі, дякую за позитив!
читала ще вчора, не знайшла, що сказати, й не розуміла, чому не знайду, бо ж все чудово..... зайшла ще й сьогодні, натрапила на Деркачевий комент, і стало ясно - бо і в мене "не стирає"... Вірш дуже гарний - і майстерний, і образний, і позитивний. Просто зараз мені навіть згадати важко описаний Вами настрій у себе, тому й вірш не коментився)))
Гарний вірш про світле.., мені найбільше сподобалися рядки: "І у твоїх з калюжами слідах Відбилось небо, чисте і високе, Хмарин лінива біла череда Набилась вітру сивому за щоки." У мене теж є вірш з такою назвою " На межі", але там зовсім протилежні настрої ))) Ваш дуже позитивний! Клас!
Дякую, Таню! Так, це, і справді, чудові бажання, які дають можливість по-іншому глянути на світ і звільнитися від усіляких умовностей, відчувши себе вільною, майже невагомою і щасливою! Чого і Вам бажаю!!!
