24.04.2012 20:52

-

212

4 | 4

 © Оля Стасюк

Мене напоєно весною

з рубрики / циклу «Весняна казка»

Мене напоєно весною.

До сліз напоєно, до дна.

Я прориваю все рікою,

В якій ще дихає весна.

Я прориваю цю плотину,

Іду жахіттям напролом...

Не вірте в те, що я дитина,

Я просто ніжний бурелом.

Я ж пробиваю душу й розум,

Я йду у відстані дощу...

Я не гублю по світу сльози,

Я просто болю не терплю...

Я не пізнаю невпізнане,

Зате я знаю - до снаги

Мені омити давні рани

Живою квартою води.

Я не  ловлю ще незбагненне,

Я не відкрию світ чудес.

Усе, що вічне й суверенне.

Розіб`є воля лиш небес.

Мене весною напоїли

Ці трави, луки і краса.

Ну все. Я в вирій полетіла.

Десь там живе моя весна...