На перетині доріг
Забуваю й відлітаю
У простори в самоті
Поміж хмарами блукаю
У палаючім огні...
Моє серденько розбите
Від людей і від світів
Буде дощ із неба лити
Та не змиє тих слідів.
Я боюсь втрачати мрії
Я на грані двох доріг
Чи упасти без надії?
Чи боротися повік?
Подивлюся в очі знову -
Хочу впасти із скали.
Подивлюся в небо чисте -
Плачу: "Господи, прости!"
Я паду... я на колінах
Та піднімусь я, і знов
В чистих, лагідних відтінках
Зачете у жилах кров.
Буду жити для Вкраїни,
Для свободи, для людей
Воля й правда не загине
Від зневірених очей!
м. Чернівці, 10.06.2010
